Відцвіли хризантеми в саду
А ромашки із мальвами – то й поготів…
Вже теплА дивних барв я в саду не знайду,
Бо осінній дзвенить напівзмерзлий мотив.
І до кого молилася вишня сумна,
Тонкі віти здіймаючи в вись, догори?
Чом під небом похмурим застигла вона,
І чи сльози блищать на пошерхлій корі?
Може, згадує давню веселу весну
І віночок весільний із білих зірок?
Може, думає: - Холодно,скоро засну.
До зими залишився один лише крок.
Сохнуть вИшневі сльози під вітром гучним.
А в калюжі корабликом плава листок.
Хмарка легка пливла спершу поряд із ним, -
Щезла, вгрузнувши в берега жовтий пісок.
Liolina
4
0
18
Поезія | Версія для читання 18 бер 2013 о 00:32
Подібні роботи
