Тебе нема з минулої весни
А я чомусь продовжую чекати,
Що знову ти прийдЕш у мої сни,
П'янким, кавовим ароматом...
Очей твоїх блаженна чистота,
Народжена з гірського кришталЮ.
Немов сухе вино твої уста,
Із присмаком гіркого мигдалЮ...
Весна 2011 року
© Andriy Oleskiv
Antologic
9
3
18
Поезія | Версія для читання 04 гру 2012 о 04:08
Показати всі коментарі (5)
Melaverde, Де ти тепер?!
З ким сьогодні лягаєш до сну?!
Де завтра зустрінеш весну?!
Де ти тепер?!
З ким сьогодні лягаєш до сну?!
Де завтра зустрінеш весну?!
Де ти тепер?!
3
Allochka
Критика
Дуже гарно. Особливу атмосферу для сприйняття вірша створює чекання ліричного героя на свою кохану, що приходить до нього у сни. Образ коханої теж чудовий: вона ж втіленням блаженства, кришталевої чистоти з ледь відчутним гірким присмаком, що надає загадковості.
1
Подібні роботи
