Сніг

Волосся від снігу вже біле,
На віях сніжинки бринять,
Навколо усе таке миле!
Та руки в кишенях дрижать.

Я дивлюсь на цей світ крізь сніг,
Як дивлюсь на тебе крізь вечір.
Цей сніг на дорогу приліг,
Як я сперлась на твої плечі.

Прекрасні засніжені вулиці!
Прекрасна і моя любов.
В пухнастій зимовій цій музиці
Я чую тебе знов і знов.

Я вирвусь із дому тісного,
Пройдусь під засніженим небом.
Ніхто ж бо не знає, до кого
Я йду. А йду я до тебе.

Під мною ти снігом білієш,
Над мною летиш безтурботно.
Сніг – це ти. Проте не розумієш,
Що я зараз щаслива й самотня.

Я щаслива, бо ти поруч мене,
Ти всюди, де око сягне.
Я рукою торкнуся до тебе,
А ти легко погладиш мене.

Але думка про те, що все може
Розтануть з приходом весни,
Дуже страшить мене. Молю Бога,
Щоб дозволив любов зберегти.

Звичайно, ти можеш политись
Струмками розлук і журби,
На моїм обличчі розмитись
Й навічно у душу ввійти.

Міняються пори у році,
До кожної звикнуть встигаю,
А в душі вже давно живе хлопець,
Якого без тями кохаю.

Я би вічно по снігу ішла,
Лишаючи слід за собою.
Я не знаю, куди б я прийшла,
Неважливо. Лиш би з тобою.
2009 р.
Amster_Dama
Amster_Dama
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 23 бер 2013 о 06:08
мітки: вірш, поезія
Allochka Критика
Гарно на фоні снігу, в ототожненні з ним зображено коханого. Яскравими є почуття ліричної героїні. Вона багатоаспектно демонструє свою любов. Вірш написано елегійно, мрійливо, романтично
06 лют 2016 о 22:46
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024