Вранішні хайку

Поїхала я.
Втекла від себе далі.
А там – знову я.
***
Світлая душа
У темряві мороку –
Світлячок вночі.
***
Сутінки вагань
Печальних місяць в нОчі
Сяйвом освітить.
***
Пишу про любов,
У чорнила розлуки
Вмочую перо.
***
Білий сніг, чистий
І на пролісках лежить,
Й на мертвих квітах.
***
Місяць – так близько.
Йду до нього так довго,
Він все – далеко.
***
На що здатна я,
Не знала, аж ось життя
За горло взяло...
***
А музи, чомусь
Зранені, плачуть поруч,
Як сови вночі.
***
Тепер я знаю,
Як сумно, коли місяць
Сходить без тебе.
***
Помножу знання
Що можу отримати? -
Помножу печаль.
***
Не дивися у
Безодню довго, вона
На тебе гляне.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 26 бер 2013 о 18:57
мітки: вірш, поезія
She
Поїхала я.
Втекла від себе далі.
А там – знову я.
___________
від себе не втечеш....
так само як і від плину часу....
28 бер 2013 о 02:08
She, ото ж бо й воно, це так само марно, як іти до місяця - не дійдеш
28 бер 2013 о 02:10
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024