метелики...
у пахощах весни.
Трішки крильцями
сей вітер розтрусили.
І в повітрі налягають
на волосся крапинки́
і флюїди, що за ними
шлейфон ви́лись.
Ніч із кави народилась
у прозорі кришталі.
проростила зелень -
виткала долівку.
Все літали диким пухом
ті метелики малі,
мов зібгавши простір -
нескінченну плівку...
Lina_Bila
5
0
18
Поезія | Версія для читання 27 бер 2013 о 00:33
Подібні роботи
