Ой, стелись, барвінку!

Заплелися в коси
серпанкові роси,
Зелений барвінок
приховав квітки.
Чи мене кохає,
а чи виглядає
Милий мій, миленький,
чи забув таки?


Не соромся цвіту,
не ховай від світу,
Красень синьоокий
стебла молоді,
Не пускай розлуку,
бо це вічна мука,
Прожени погану
в ночі золоті.


Ой, стелися дзвінко,
молодий барвінку,
Свіжими листками
проклади стежки.
Милий хай кохає,
хай не забуває,
Я йому на щастя
плестиму вінки.
alina_golyk
alina_golyk
land icon
15
view icon
Поезія | Версія для читання 26 бер 2013 о 22:02
ваш стиль вже впізнається
28 бер 2013 о 15:08
Allochka Критика
Цей вірш може бути й піснею. Він дуже близький до фольклору, адже у ньому є такі ж образи, як і в усній народній творчості: це і барвінок, і синьоокий милий, і розлука, і віночок на щастя.
23 бер 2016 о 12:36
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2020