(Не)достаток в любові
Дзвінків? Розмов? Коротких смс?
Гучних признань? Чи квітів сотні?
Палких цілунків,що трива без меж?
Прогулки? Кава? Чи слова солодкі?
В яких любов ти щиру чи знайдеш.
Гарненьке личко,що полюблять очі?
Чи просто думка - що ти не підеш?
То все ж,чого так часто не хватає?
І що завжди руйнує наші почуття?
Часто людей розводять інші люди
Але кохання губить байдужість оця.
А що тоді? -у вас питання виникає
Як бути нам? Чи варто далі йти?
Закрити серце? Та ключа немає!
Відкритись знов? Чи мимо обійти?
(с) Андрій Петльований
AngelofHope
10
1
18
Поезія | Версія для читання 28 бер 2013 о 20:06
Показати всі коментарі (13)
AngelofHope, 'щастя в простому. натомість всі хочуть його побачити в чомусь не звичному' - класно сказано! Вірш чудовий!
1
and_sem, просто все те, чого не бачимо криється в простоті.
а простоту, як правило, ніхто і ніщо ніколи не помічає!
спасибі,дуже приємно)
а простоту, як правило, ніхто і ніщо ніколи не помічає!
спасибі,дуже приємно)
Allochka
Критика
Цікавий вірш-роздум. Він спонукає читача замислитись над тим, що може загубити кохання.
Тільки не "прогулки", а "прогулянки".
Тільки не "прогулки", а "прогулянки".
Подібні роботи
