найдорожчій...
а квітка любить трави,
метелик крилами махати,
а я тобі казки читати.
Я дякую тобі за день,
за сотні слів, ще не сказанних...
Одну із тих, як мед пісень,
я щиро дякую за все.
Ти найдорожча,
у душу сієш теплоту,
А знаєш мамо!
Я так тебе люблю...
Показати всі коментарі (4)
Анонім
Критика
Промовисто зображено у Вашому вірші любов, щирість, безмежну вдячність, адресовану найдорожчій людині для кожного з нас - матері. Початок вірша нагадує казку, дитинство, а згодом автор переходить до більш серйозних речей. Хочу порадити Вам поекспериментувати з епітетами, які просто просяться, щоб їх взяли у таку гарну поезію
Подібні роботи