Не страшно вмерти, хоч в кругове́рті вся планета. Страшно побачити з висоти напівянгола, що твоєї відсутності ніхто і не замітить... Страшно писати в статусах, що помру (подумають, що збоже-волі-ла)... Боязко вірити людям, яким без тебе чудово, яким без тебе живе-ться. Немає сенсу писати, що одна сипуча піщинкка стала всесвітом, тепер цей всесвіт в іншій галактиці, в мільйонній прогресії. Зневіра до себе, у собі, у куточку душі переростає в рак. Саме рак пекучої дипресії... Методи порятунку - слова від інших "ТРИМАЙСЯ". За що? за повітря??? Немає сенсу... Сльози вечорами - звичайна рутинна справа, чудові ліки перед судомним сном. Не страшно вмерти. По собі залишаться римовані слова і фрази, і весна, травень... "Без надії сподіваюсь" - допомагає, та те що всередині невиліковне... Впевнена, що таке відчувають одиничні, розіткані, розбиті як і я, проста, пуста, наїівна, "боже-вільна"...
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 07 кві 2013 о 07:22
мітки: проза
Показати всі коментарі (11)
Melaverde, народна творчість, а народ не розмовляє літературною формою мови.
18 лис 2013 о 05:50
Flamus, пустота, пустка, спустошення, пусто на душі. як ти напишеш ці слова літературною формою мови?
18 лис 2013 о 06:51
eFJey, це словотвир, в укр мови немає слова "пстота" - тому словотвир иде з різним коренем - порожнеча , пустка, спустошення, порожньо...
19 лис 2013 о 04:37
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024