На вулиці нуль
так пусто,нікчемно і хочеться жадно тепла,
зима потихеньку піднімає свій білий прапор,
нічо не поробиш,у неї на це всі права...
Погріти би душу в чиїхось теплих долонях,
послухати б казку з найкращим щасливим кінцем,
байдуже,що кава у чашці так швидко холоне,
я ж хочу в тепле плече утикатись лицем...
Байдуже,що скоро сніги рясно землю покриють,
усі по квартирах,кав*ярнях сидіти будуть,
це для самотніх стане найвдаліший привід
сказати " я змерзла,зігрій хоч "чуть-чуть"
whim
6
0
18
Поезія | Версія для читання 10 гру 2012 о 08:00
Показати всі коментарі (6)
задум, емоційне забарвлення хороше, трхи важка словесна конструкція, є слова які наче кісточка в сливовому джемі потрабляють на зуб. і "так пусто," пусто=порожньо, це русизм.
не думаю що вірш дуже повязаний зимою, думаю що скоріше з внутрішнім станом автора... Думаю багатьом знайомий цей стан, тому бажаю вам тепла)) на крайняк є турнік)))))
Allochka
Критика
Вдало передано внутрішній стан ЛГ: прагнення відчути тепло спілкування, "зігрітись" від самотності. Тільки "чуть-чуть" - русизм.
Подібні роботи
