Без назви №-24

Тишина, слухай - стули свою пельку. Сьогодні у моді джаз. Сьогодні у моді ти і я. Ми такі різні але так нам добре разом. Метафори і алегорії зайві, коли я торкаюсь твоїх губ. Мені просто достатньо твого погляду. Такого наглого і потрібного...
Солодкий смак вчорашньої ночі. Я ніби такий одинокий, але ти так цього хочеш. Тобі потрібно від мене лише одне - щоб я був поруч, щоб пригортав тебе, так ніжно обіймаючи. Цілував твої сльози, цінував твої сни .
Маленьке щастя стало сенсом життя. Ти заходила без запрошення, ти торкалась ніжним дотиком. Дощ плакав в дущу, намагався дати про себе знати. Але очі не брехали і здавалось, що зірвались з кайданів всі останні почуття, без жалю і страху, без фальшу, без пустих емоції я запропонував тобі стати моєю весною...
Так кохаю, що ненавиджу. Так чекаю, що загубив себе серед пустель, наповнених ідей, не роз а орхідей. І не знайти дороги, яку навіть не шукав...