І знову сиджу на малюнку,
І щіточку тримаю у руках,
Лапаю за хвоста свою я думку,
Підводжу руку до чистого листа.

Виводжу лінію, одну і другу,
І третя виводиться в той час,
З’являється малесенька фігурка
І все це без усяких фраз.

Бо фрази у малюнку ні до чого,
Тут лиш працюєш розмахом руки.
І лише думаєш «Чого б такого,
Намалювати на пустім листі?»

Комусь дається це не просто,
Він залишає свою мрію на шляху.
Комусь потрібен лише творчий простір,
Для втілення уяви на листку.

Цей простір може надихнути
На створення роботи в мить,
А можна думати усе майбутнє,
І лиш у пізній час шедевр створить…
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 12 кві 2013 о 04:47
мітки: вірш, поезія
Анонім Критика
Цікаво й оригінально зображено процес не просто малювання, а створення художніх шедеврів. Примітно, що Ви влучно сказали: перенести уявлену картину на полотно комусь вдається легко, а хтось "виношує" шедеври тривалий час. Варто виправити "вмить" і попрацювати над римами
18 гру 2015 о 21:03
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024