Здавалось ваша музика така приєммна, як Сонце. Тільки слів я не чув. Я не чув українського походження. Ні, не давай мені підручника з історії, я знаю, що ми виграли війну. Але в Німеччині дуже смачне пиво та сосиски. Коштовне те, коли його бережеш . Коли ти оточений щастям, ти ним нехтуєш. Чому? Бо ти забуваєш що таке щастя, а коли воно іде, тупо іде, тупо між думками та між сірими буднями з'являється у снах, перед очима - так, це те чого нема, для того що відчувати себе повноцінним. Цінність - це те, що на руках. Шмат золотого злитку, матеріальне щастя, котре робить мозок файним, ну типу кушиш собі машину, зайдеш після того в дорогий ресторан з найкращим другом або зі жінкою, якій байдуже на твою душу, бо просто вона побачила твою новуспечену Бентлі. Ти відчуваєш себе пустим? Та ну? Та припини! Те що у середині - це серце. Воно робить так: "Тук-тук". А вона потім приходить, стоїть біля дверей душі і стукає собою так само, ось так: "Тук-тук". І так що секунди. Що ночі, поки не прокинишся. Прокинуться ті, котрі виспались. Я стою біля прірви, внизу я бачу нічого. Там туман. Ну чи дим. Кожен вибирає по своєму. І хочеться зірватися, хочеться зірвати троянду та покласти її тобі біля вуха та обійнати, щоб ти забула що таке життя. Стань частиною мого життя, будь собою - стань мною. Позич мені свою душу до самої смерті, щоб я був першим хто побачить нашу першу дитину, яка колись у майбутньому знайде від смерті вакцину. Стань Сонцем - зігрівай мене у холод. Коли так холодно, що не межу стулити очі. Стули пельку час! Я тобі не довзолю так скоро принести мою старість, забери всі пенсії та таблетки, які руйнують мене та мої степеротипи. Я пив з тим чуваком, який дивився на мене у дзеркалі. У його очах я побачив надію та віру у майбутнє, яке принесе тепло вічних частин добра та віри у кожен наступний день.Принцип - це відстоювання себе. Ти преш проти всіх, бо у тобі впевненість. Стрес я дістав від долі, котра не прийшла. І що залишалось мені робити? Я просто не одягнув другу шкарпетку, яка була так близько....
