Вона
Що сказано це лиш для пафосу.
Вона. Настільки нерозумна,
Щоб закохатися в твою красу.
Без неї неможливо жити.
Хто спробував, той вже замовк.
Вона. Та, хто навчить радіти,
Коли немає усмішок.
Вона. Та, що тобі співає
Осінню пісню на даху,
А ти, торка струну гітарну,
Вдивляєшся в нічну пітьму.
Вона єдина, без якої
Так важко пережить весну.
Якщо Вона буде не мною,
Сьогодні я навік засну!
2007 (Я не стала Нею...)
VeBo
3
0
18
Поезія | Версія для читання 18 кві 2013 о 04:36
Подібні роботи
