У Вашому вірші багато символіки, яку кожен читач має можливість "розшифрувати". Повітряні замки, наприклад, можна ототожнити із мріями, падіння з веж - з втраченими сподіваннями, втечі від душевиних пожеж - із прагненням людини втекти від себе після пережитих бід. Друга строфа підтверджує, що усі ми носимо маски - ховаємо свій сум, показує іншим фальшиву радість. Плинність часу, який є найкращим учителем і лікарем водночас, - це червона нитка останньої строфи. Четвертий рядок першої строфи краще сформулювати так: "Біжимо від душевних пожеж" (щоб уникнути русизму і не втратити рими)

Цей вірш про нас - про людей романтиків! Про поетів, та інших митців, які створюють щось серцем, і пропускають своє творіння через себе.