Крапля
Мої брати летять разом зі мною. На жаль, ніщо невічне. Скоро мені прийдеться померти. Ну що ж, значить, така моя доля. Я не боюся смерті. Навіть, якщо мені доведеться загинути в муках. Я народжений, щоб померти. Надіюсь моя смерть принесе користь. До того ж захват польоту коштує цього.
З кожною секундою моя швидкість збільшується. Ось я вирвався вперед, залишивши позаду моїх братів. Земля все ближче. Вже можу розгледіти пусті вулички між височенними будинками. Ось видно мощену бруківку. Ще секунда і …
Гучним ляпом моє тіло вдаряється об землю. Болю немає, лише смуток… Смуток за небом, яке мене породило… І впали брати мої поряд зі мною. І розпочалася гроза…
Wane_Porter
5
1
18
Проза | Версія для читання 19 кві 2013 о 23:43
Allochka
Критика
У творі показано значимість життя, навіть зовсім короткого і зовсім маленької істоти. Не настільки важливо, скільки триває життя, головне, що воно є. Жити - це великий шанс і велике щастя
Подібні роботи
Роботу було депубліковано автором
