Сон
Я не з тобою була,і була не сама
І на обличчі моєму не сум і не радість
Або обличчя мого не було і нема...
Може,я тінь,що так спрагло упала на землю
Хтось із плеча мене скинув неначе вуаль..
Або я те,що давно вже не ладить з землею-
Небо,яке роздійнялось за обрієм хмар .
Може я зовсім не сплю і не сон мені сниться
Я цим живу, або мною живе це життя.
Хто не помер ще, той, мабуть,уже народився
Або чекає коли вже прийде до буття...
Показати всі коментарі (4)
Дуже близьке мені. Ох, ті сни творчих людей Як я вас розумію) Гарно описаний стан підсвідомого світосприйняття.
Анонім
Критика
У режимі своєрідного сну Ви зобразили свої сподівання. Лірична героїня намагається розв'язати у кожній строфі своєрідну дилему. За нею сховано справжнє буття...
Подібні роботи