Голубка

Зима. На краю провулку
Дівчинка років восьми:
Кришить для пташки булку,
Припрошує: «Ось, візьми!»

Пташка – сива голубка,
Крихти збирає з-під ніг.
Тепла, свіженька булка,
Хоча і холодний сніг.

Віддала останню жменьку:
«Голубко, живи, не вмирай!..»
Дівчинка втратила неньку,
Зберігши у серці рай.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 27 кві 2013 о 00:21
мітки: вірш, поезія
Ніжно і зворушливо
02 тра 2013 о 03:37
Allochka Критика
У невеликому і, здавалося б, дуже простому вірші Ви показали так багато добра й милосердя. Виховний потенціал твору потужний, на ньому можна виховувати сучасне молоде покоління. Поділитись останнім, допомогти тих, хто цього потребує, зберегти у собі людяність незважаючи на усі витівки долі, - ну що ще потрібно для праведного життя!?
19 лют 2016 о 05:35
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024