Я хочу жити
Відклавши у минуле всю печаль,
Бо лиш страждання можуть все згубити,
Вони примножують не силу, а обман.
Я хочу жити, жити й посміхатись,
І стерти з пам’яті хвилини всі сумні,
Не треба у минуле повертатись,
А жити тут і зараз на землі.
Я хочу жити, жити і радіти,
Кружляти як метелик навкруги,
Щоб очі засвітилися як квіти,
В обіймах сонячної літньої трави.
Я хочу жити, жити і творити,
І віддавати часточки тепла,
Вони нам допоможуть зрозуміти,
Що в світі неможливо без добра.
Mila
6
0
18
Поезія | Версія для читання 02 тра 2013 о 03:59
Дуже гарно! Насправді надихає. Одразу хочеться вдихнути на повну силу і відчути себе посправжньому живою! 
1
)
Анонім
Критика
Досконало й щиро Ви відтворили прагнення людини жити, жити "тут і зараз", не оглядаючись на минуле. Це просте і водночас дещо складне завдання. Життєствердними мотивами сповнений Ваш вірш, що похвально. Не менш важливим є переконливе нагадування про те, що потрібно творити добро. Тільки раджу Вам відокремити порівняння (як квіти, як метелик)
Подібні роботи
