…коли потрібна буде осінь…

Кожен міліметр твого тіла,
Хочеш, цілуватиму весь час,
Все, що б ти тільки захотіла[1],
Я б зробив лише для нас..
Почекай, не говори,
Тільки прошепоти лиш слово
Чи варто чекати нам весни,
Коли стільки «але» навколо…
Кожен рух твоїх очей,
Я готовий цілувати,
І впродовж усіх ночей,
Сидіти поряд і не спати…
А ти просто не зникай,
І люби ніжно-ніжно,
Ні слова більше не питай,
Поки в нас ніщо не вийшло…
Я пропадатиму тоді,
Коли потрібна буде осінь,
І прийду у заметіль,
Щоб зігріти твоє волосся…
А ти будь ласка пиши,
Листи, тоді, коли лід не тане,
І щось тепле залиши,
Щось рідне та кохане…
Твої вуста нехай мовчать,
Та скажуть більш, аніж треба,
А серця наші кричать…
Бо така у них потреба…
Я прошу - все ж не зникай,
Бо поряд краще…
Люблю тебе одну[2], лиш знай,
А майбутнє буде дальше…
22.03.2011
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 26 січ 2012 о 00:03
мітки: вірш, поезія
Показати всі коментарі (12)
She, Дуже вдячний за Вашу оцінку. Так приємно, аааа... аж не можу Спасибі.
13 лют 2013 о 06:52
She
SNICKERS, будь ласка
це й справді неймовірний вірш
попри всі його, з точки зору граматики, можливі недоліки!
13 лют 2013 о 06:54
приєднуюсь, від Вашого вірша віє теплом і щирістю
02 гру 2013 о 21:06
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024