Прости...
И в жизни этой, и в стихах...
Прости меня,- за чувств огарки
И слезы горькие в глазах...
Прости меня,- за все забвенья,
Что родились в моей душе...
Прости меня,- за все прощенья,
Что были сказаны тебе...
Любовь мертва, мы знаем оба,
Но нам ее не воскресить.
И сердце стонет от озноба,
Но нам ему не возразить…
Хочу сказать тебе: "Спасибо",
Что повстречались невзначай,
Что время наше обратимо,
А не сказать тебе : "Прощай"...
Gene
4
0
18
Поезія | Версія для читання 17 гру 2012 о 06:59
Анонім
Критика
Вірш звучить як пробачення за всі прорахунки і подяка за любов, яка була, але померла. Похвально, що дякують за те, що ця любов була. Адже людина, яка пізнала справжнє і високе почуття, була щасливою. Хай це тривало не так довго, але все ж таки... Вірш нагадує російську класичну поезію
Подібні роботи
