акварелева блакить*
і заховається десь по сільських садках.
Шукай-шукай! А я поки малюю
ранкове сонце в горизо́нтових руках.
Ще три хвилини - і я небом буду бігти,
наздоганяй, бо ще коли така гульба?
Коли цим запахом пропахли мої клітки -
любов-магнолія між нами розцвіла.
По венах наскрізно літають дикі бджоли,
а очі раптом застигають тільки мить...
А далі я собі нааївно-просторова
іду... зраділа... акварелева блакить...
Lina_Bila
3
0
18
Поезія | Версія для читання 05 тра 2013 о 16:55
Гарно, а там де клітки - це мається на увазі кролятники із запахом, чи клітини тіла пахучого. Але загалом дуже подобаються образи бджіл у артеріях, в мене аж мурашки по венах і мухи-личинки по судинках. І горизонт, що тримає сонце наче батько маленького вихлющка - це як мінімум дуже лірично
Allochka
Критика
Ви гарно передали спектр емоцій, викликаних приходом травня.
От тільки слово клітки не зовсім комунікативно виправдано вжито. Читачеві, звісно, зрозуміло, що автор мала на увазі клітини, але лексичні значення цих слів не тотожні.
От тільки слово клітки не зовсім комунікативно виправдано вжито. Читачеві, звісно, зрозуміло, що автор мала на увазі клітини, але лексичні значення цих слів не тотожні.
Подібні роботи
