Душа людська на крихкість кришталю

Як вирішив іти - не повертайся,
Як розлюбив - більш не кажи "люблю",
Коли зникаєш, хоч би попрощайся.
Душа людська на крихкість кришталю.

Розкраявши її пустим мовчанням,
Не клей уже присутністю, молю,
Бо ж злущена вона гірким чеканням.
Душа людська на крихкість кришталю.

alina_golyk

Інші роботи

Поезія | Версія для читання 08 тра 2013 о 20:51

мітки: вірш, поезія

sk8ter-boyy

23 гру 2013 о 07:31

Анонім Критика

Поезія мотивує читача бути твердим у своїх переконаннях і рішеннях. Це зробити нелегко, що й підтверджує "крихкість" душі людської. Може, краще було б сформлювати "душа людська ЯК крихкість кришталю".

03 січ 2016 о 20:31

Подібні роботи

Дорожите

Дорожите людьми, дорожите словами,
Дорожите Вы теми, кто рядом и с вами,
Дорожите любовью, дорожите друзьями,
Дорожите всем ценным что в сердце и с вами!

Дорожите мечтами, дорожите слезами,
Дорожите, кто верный и преда

Mila
Поезія

Вранішні хайку

Поїхала я.
Втекла від себе далі.
А там – знову я.
***
Світлая душа
У темряві мороку –
Світлячок вночі.
***
Сутінки вагань
Печальних місяць в нОчі
Сяйвом освітить.
***
Пишу про любов,
У чорнила розлуки
Вмочую пер

Liolina
Поезія

Про нас Наша команда Техпідтримка

Українська Русский English Deutsch Italiano Polski Magyar

Site map