пустелі
я тону в логові своїх думок. я заплуталась в нитках цього диво-механізму. я хочу вижити.
я тону в кратерах своїх почуттів. вони поглинають мене і я починаю тонути в пустелях бездумності.
я намагаюсь вибратись, але настають морози і я залишаюсь в своїх думках.
при паводках гіркі емоції та думки потрапляють у мої легені, дорогою обпікаючи язик і горло.
вони випалюють мене зсередини.
я пуста. порожня. ніяка.
прилітає Фенікс. рятує мене від пустель, кратерів, морозів та паводків. він рятує мої обпалені легені та обпечене горло.
але Він не збирається залишатись - покидає мене.
боюсь, що знову потраплю у кратери і пустелі.
Фенікс, ніби відчуваючи, з'являється у потрібні мені моменти життя. але, чи не для того, аби використати мене?
я боюсь обпектися знову кислотою почуттів і червоно-оранжевим кольором Його крил.
все одно щось та станеться.
потрібно звикнути.
Подібні роботи
