Надії пилинка
Від подиху Долі - все далі і далі летить.
Упала додолу сльоза, мов полИну краплинка;
Душі не лишилось, що інше, як тільки - щемить.
Спромінена Сонцем пилинка зронила свій прОблиск;
Сльоза проросла диво-цвітом усміхнених мрій.
Від щему в душі залишИвся лиш в пам"яті відтиск;
Торкнулося світло надії до кінчиків вій.
debrian
3
0
18
Поезія | Версія для читання 18 гру 2012 о 05:10
Подібні роботи
