поет

Поет вже не пише
Загублені вірші.
Погасло вже світло,
І вечір затих.
Місяць заглянув
У темне вікно
І освітив все,
Що було.
На столі у поета
Недопалок свічі,
Перо й каламар
У нього в руці.
Дим від цигарки
В'ється в повітрі...
Листки розвіває
Холодний вітер...
Поет задивився
На зорі у небі,
На місяць ясний,
Все так,як і треба.
Поет вже не пише
Загублені вірші.
Вже темрява спала,
І ранок настав.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 20 тра 2013 о 21:59
мітки: вірш, поезія
Мені теж легше вночі пишеться. У цей час усе зовсім інакше сприймається...
21 тра 2013 о 03:52
Вночі думаєш про те,що за день зробила і полились потоком слова на папір.
21 тра 2013 о 17:27
Анонім Критика
Похвально, що звернулись до теми поета і його праці. Вам вдалося показати, що його праця нелегка. Тільки хотілося б побачити у вірші більше художніх засобів
19 січ 2016 о 19:01
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024