"Розлука почуттів"
Холодна осінь замела твої сліди,
У постіль ти увечері лягаєш
Без сліз, без болю, без журби.
Любов туманом розійшлася,
Слова бур'яном поросли,
Без сподівань і без надії
Ти став легендою мені.
Жадоба вбила все прекрасне,
Розбила серце,випила вино,
Холодний подих в серці притаїла
І наші ласки скинула на дно.
Вже голос твій блукає в горах,
І серце іншу обійма,
Моє вже полум'я згасає
Оскільки я давно скляна
Прощай назавжди,не барися,
Іди,ступай у далечінь,
Бо вже мелодія зникає,
Вже ратуша не чує дзвін.
Halya
8
0
18
Поезія | Версія для читання 26 тра 2013 о 05:37
Показати всі коментарі (5)
Анонім
Критика
Правдоподібно змальовано процес "спадання почуттів" аж майже до нуля. Цей процес уже призвів до певних змін в особистості ліричної героїні (вона стала скляною, тією, що пропускає й відбиває тепло й полум'я). Вона прощається назавжди із своїм колишнім коханим. У кінці твору колишні почуття ледь жевріють...
1
Подібні роботи
