Одкровення
ПОчинається.. Жахливий гуркіт облітає місцевість, віддаючись в серці. Кожне живе створіння завмерло в солодко - тривожному очікуванні грози..Соняшники похили голови, та це не було приниженням,скоріше виявленням поваги перед величчю стихії. В голові починає звучати Мусоргський "Ніч на Лисій горі". Певне ніхто з музикантів не розумів так відверто й точно всю довершеність природи як класичні композитори. Чітко відтворюючи кожну зміну ,кожен відтінок, вони кожного разу звучать трохи по-іншому.
Квіти важко сколихнулись від перших крапель.Небо розітнув сліпучий спалах блискавки, проклавши світлу доріжку серед хмар. Дощ линув в повну силу. Мелодія сягнула крещендо. Прохолодна волога миттєво охолоджувала шкіру, даруючи відчуття легкої ейфорії.Я стояла серед квітів й собі схиливши голову в німому захопелні.Відчувала себе частиною цієї грізної демонстрації, вросла корінням в цю землю..Вітер шматував листя на деревах, завивав у веселому шалі. Все частіше полотнище неба прорізала блискавка, знову і знову суворо говорили небеса намагаючись достукатись до людей, говорили своєрідною, древньою як світ мовою. Та люди сліпі і німі у власній корисливості відчайдушно біжать, не зупиняючись, у напрямку власної прірви...
Дощ потихеньку вщухав, мовби злякавшись власних можливостей, та я продовжувала стояти зачарована, ошелешена, з натяком на прозріння..Сьогодні я зустрілась із грозою тет-а-тет.
Анонім
Критика
Мелодійно зображено події, що передують зустрічі із грозою. Відчувається гармонія людини і природи. Виправте "охолОджувала", "захопленні", "прірви", "сьОгодні", поправте пунктуацію.
Анонім, Дякую, виправила, щодо пунктуації, з нею я, на жаль, ніколи не дружила. Соромно то казати, але так і є (
Подібні роботи
Роботу було депубліковано автором
Роботу було депубліковано автором