Ай люлі (враження від перегляду однойменного кліпу ДахиБрахи)
Подивись як ідуть, кричать за мною подорожні,
Трава-струна натягнулась, звучить, тремтить
Тіло грає, знає, що не спить – траву втомлене давить.
Блищать пронизують промені - сонячна заслона
І на голові стають, як золота, ясная корона.
В парі цар свою царицю косицями введе – приведе
У театр, в поле, де казка безслівно ходе, броде.
Веселяться, грають актори, дивні, химерні фігури
Безтурботні як діти, не знають горя, не знають зажури.
Ранком босі вітають, збирають роси поснулі,
Колисають зимніми ночами Ай люлі, Ай люлі.
Показати всі коментарі (4)
власне в ютубі і шукала. навіть у вк такої якості, що ледь можна розгледіти
таке загадкове етно, ніби дійсно з давно минулих століть. чимось нагадує дитинство, коли можна було безтурботно ганяти по полях і все ще вірити, що там дійсно живуть польові русалки
а вірш пасує до цього стилю
таке загадкове етно, ніби дійсно з давно минулих століть. чимось нагадує дитинство, коли можна було безтурботно ганяти по полях і все ще вірити, що там дійсно живуть польові русалки
а вірш пасує до цього стилю
1
Подібні роботи