Живу

Навіщо раните мене?
Чому калічите ви душу?
Цей біль ніколи не мине,
Цей цикл навіки не порушний.


Хотілося забути про усе,
Хотів краплиночки спокою,
Та приводною тінню біль іде,
В душі він завжди, скрізь, зі мною.


Терпіти можна весь цей біль,
Сцілить не можна рани в серці,
Іде за мною кат надій,
І волі кат в душі крадеться.


Та не зламати їм мене,
Бо я живу, а не існую,
Життя завжди кудись іде,
Але чи можна жить без болю?..
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 18 гру 2012 о 21:29
мітки: вірш, поезія
Анонім Критика
Реалістичні мотиви є у Вашому вірші. Можна повінстю погодитись, що життя без болю не буває, він завдає серцю ран, що практично не гояться. Але поки людина живе, а не просто існує, вона може протистояти, боротись. Виправте "зцілить".
12 лют 2016 о 16:34
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024