Безсоння
тяжко дріма.
Сон не іде, серце стукає зморено,
долі нема.
Нащо та доля? Щоб марення видіти
кожную ніч?
Щоб і за вірші себе ненавидіти? –
Голову б з пліч!
Але подумать, так доля у кожного,
певне, своя.
І, якби те, що усі, я обожнював, --
був би не я.
Мав би роботу, зарплату надійную,
затишний дім –
Добре в житті знати стежки спокійнії,
та не усім.
Доле, озвися, бо можна й не встигнути
смутку до дна!
Ніч яка добра, та звечора випита
кава міцна!
ullad1
2
0
18
Поезія | Версія для читання 10 чер 2013 о 15:47
Показати всі коментарі (4)
Melaverde, Щиро вдячний за відгук!
Початок вірша: "Ніч яка місячна, зоряна, ясная" -- антипод.
А "місяць яснесенький" сьогодні знайду і прочитаю.
З повагою і найкращими побажаннями,
Владислав.
Початок вірша: "Ніч яка місячна, зоряна, ясная" -- антипод.
А "місяць яснесенький" сьогодні знайду і прочитаю.
З повагою і найкращими побажаннями,
Владислав.
Allochka
Критика
Нагадує твір "Ніч яка місячна, зоряна, ясная" М.Старицького, що став народною піснею. Написаний під егідою очікування та пошуку власної долі.
Так, перші два рядки це антипод початку згаданої вами пісні. Написано під впливом випитої звечора міцної кави.
Дякую за відгук!
З повагою, Владислав.
Дякую за відгук!
З повагою, Владислав.
Подібні роботи
