А що тепер..*
затих-притих, шукаючи свій сон.
І майський жук шуга́є по малині -
де б залягти корабликом на дно...
Пелюстки трьох розбавлених ромашок
у ароматах бежевих троянд,
так об`єднались, наче руки наші,
коли від всіх нас заховав фасад.
У павутинні причаївся промінь -
не встиг скотитись за небесний край.
А що було колись, - поверне осінь.
А що тепер між нами - не питай...
Lina_Bila
8
1
18
Поезія | Версія для читання 11 чер 2013 о 14:24
Анонім
Критика
Мелодійна, дуже ніжна й трепетна поезія. Гарно й мальовничо на фоні весни, її барв і пахощів зображено певну невизначеність у житті ліричних героїв. Промовистою є кінцівка вірша: справді, "що було колись" - відповідь на це дасть час і життєва мудрість, що приходить із роками, а "що тепер" - поки що невідомо
Подібні роботи
