Злітаючи душею

Полинь любове, моя ластівко рідненька,
Полинь тим шляхом, де душа зроста маленька
Не бійся, не поранишся об схили,
Вони були крутими, ти ж повірив.

Знайдеш свій прихисток в житті, знайдеш ті очі,
Вони тебе зігріють у біді, коли захочеш,
Не відпускатимуть удаль, лише із вами,
І два крила змахнули швидко - аж за хмари....
20.06.13
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 21 чер 2013 о 06:16
мітки: вірш, поезія
Allochka Критика
Дуже ніжним є ототожнення любові із ластівкою - турботливою і тендітною пташкою. Взагалі, любов у Вашому вірші є крилатою. Виправте "зігріють".
04 бер 2016 о 20:25
Allochka, так виправлюсь
05 бер 2016 о 16:27
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024