Світанок

Дощить небесна широчінь,
туман клубиться пеленою,
пронизлива, холодна далечінь
сягає до безкрайності сумної.
Шепоче вітер, листя шелестить,
легенька пісня туги долинає.
Життя уже не спить, ще не бурлить,
світанок новий день розпочинає.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 28 вер 2011 о 17:36
мітки: вірш, поезія
Показати всі коментарі (4)
swinomatka, Я уже й не уявляю життя без Вашої критики, так цікаво, що аж ух!
07 січ 2013 о 04:20
Гарно!
24 лют 2013 о 14:33
Allochka Критика
Живописно Ви зобразили світанок на фоні постійного потоку життя. Трішки тужливий, але загалом оптимістичний вірш. Світанок постає як певний перехід між сном і пробудженням
21 січ 2016 о 22:11
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024