Одна ніч

image
П’ять на дванадцяту. Траса Одеса-Київ.
Смуги розмітки схрещуються і пливуть,
Їхав додому, а вийшло в останню путь.
Зустрічна, МАЗ і внутрішній крововилив.

П’ять на дванадцяту. Дуже повільна швидка.
Кажуть їй дихати і рахувати секунди.
Ніколи не думала, що так воно все і буде,
В салоні швидкої заплаче її дочка.

П’ять на дванадцяту. На горизонті гроза.
Дах небошкряба, вино в високих бокалах.
«Я хочу, щоб ти моєю дружиною стала».
Її «так», поцілунки і щаслива сльоза.

П’ять на дванадцяту. Хвилина і ніч одна.
Шістдесят кроків тонкої секундної стрілки.
Життя все встигає і всім роздаровує бірки,
Ніколи не знаєш, якою буде твоя.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 01 лип 2013 о 14:34
Хороший вiрш, дуже близький менi по розумiнню i по написанню.
07 лип 2013 о 20:08
Allochka Критика
Написано динамічно, спонукає читача співпереживати. Прочитання цього вірша ще раз нагадує про неминучість невідворотнього, тобто останньої миті. Це спонукає подумати над тим, що варто встигнути зробити за життя.
09 бер 2016 о 12:11
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2021