Мій Хтось
А потім пролунав тривожний стук -
Хтось поспішав безумно і бездумно
Тебе зігріти доторканням рук.
А потім стало страшно і цікаво.
Ти вибирала плаття, маску, шрифт,
Ти кожен його крок зафільмувала,
Щоб не забути неповторний ритм.
Спочатку було дико: Хтось -чужий,
А потім він ступив через поріг.
Твій антипод, твій «плюс», твій постовий,
Який до тебе не прийти не міг.
Хай кажуть, що кохання то хвороба,
Що через нього тисячі проблем.
Я знаю, що воно найвища проба
На єдність матриць, душ і мікросхем.
Victoria
6
0
18
Поезія | Версія для читання 06 лип 2013 о 15:29
Подібні роботи
