На згадку про грудень

Осінні пейзажі завмерли,
Останній скінчивсь падолист.
І рос срібні райдужні перли
Упали з небесних намист.

Вже осінь роботу скінчила.
Немає вже барв вогняних.
І листяна ковдра сповила
Люстерка калюжок малих.

Не диха природа в чеканні
Морозних та сніжних ночей:
Схилились дерева в благанні
І квіти не стулять очей.

Вже білі опівночі землі,
Вже птах білу пісню співа
Старій токогіллій омелі.
Примерзла, тремтить трин-трава.

Пухнасті, захмарили небо
По-зимньому чорні клапті.
Світанки, що пестили тебе,
На диво сьогодні не ті.

Вже скоро Зима домалює
Ескізи віконних картин.
І знову тобі подарує
На вбрання з алмазів сатин.

Ще вистелить рівно, красиво
У світ діамантами шлях.
Залишить грудневе це диво
На пам'ять свій дар по тих днях.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 19 гру 2012 о 02:07
мітки: вірш, поезія
Анонім Критика
Гарно Ви намалювали живописом слова стиль грудня - початку зими. Ваш вірш нагадує зимовий етюд. Відчувається, що Ви володієте мовним багатством, що й засвідчують ті художні засоби, які є у творі. Виправте у тексті "тоНкогілій". І за бажання поправте пунктуацію і рими у 5-ій строфі
03 гру 2015 о 22:41
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024