Розкажи мені зимо…

Підіграй мені зимо на скрипці,
на березах, засмучених вербах…
Не замерзне вода у криниці,
що тече у святих наших нетрях…

Розмалюй мої вікна морозом,
візерунками білими, подихом ніжним…
Не зігрію я ніч теплим воском
одинокої свічки, а полум’я ріже….

Розкажи мені зимо секрети…
чи не важко тобі йти у вЕсну???
У кишені пустій не брязнуть монети…
Не дійде адресату, лист без адреси…
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 19 гру 2012 о 02:58
мітки: вірш, поезія
Браво! Сильно і образно!+
20 гру 2012 о 16:26
Спасибі...)
20 гру 2012 о 22:34
Анонім Критика
До зими Ви звертаєтесь із наполегливим закликом, проханням. особливо живописною є перша та друга строфа. А от в останній - натяк на філософію життя. Авторе, Ви ж до зими звертаєтесь, то відокремте це звертання у тексті!
04 гру 2015 о 21:28
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024