Заснування таємного ордену
Розправити крила, полетіти
В піднебесну сокільцем.
Залітати у твої палкі обійми
Кожен раз, день за днем.
З висоти пташиного польоту
Шукаю тебе, найбільший скарб.
Хоч в небі я і грізний лицар,
Та перед тобою я заслаб.
Сьогодні вкотре перевтілюсь
Заради любовного екстазу,
Та заснуєм таємний орден,
В якому ми одні щоразу.
Легко понесемо важкий тягар,
Піднявши до неба знамено,
І поставимо золотий вівтар -
Кохання нашого джерело.
Піднявши чашу, повною вина,
Натщесерце причастімось.
Ведмежа шкура – крок, ще крок -
Давай над нею вознесімось.
Спаде додолу важка зброя,
Вона давно вже заважає.
Припаду до тебе: “моя ти, тільки моя”
Кращої і за морями немає.
Pechernuk
1
0
18
Поезія | Версія для читання 31 лип 2013 о 07:17
Подібні роботи
