Пошук

image
Дощ. Зима. Карна.
Звук води з крану.
Бруд. Душа чорна.
Ні пуху, ні пера!
Ідіть до чорта!
Монстри сміються і живуть в душах.
Ангел тихесенько плаче в душі.
Серце загублене ридає під ліжком.
Мертві повіки хтось закриває ніжно.
Хто він?
Вимкнеться світло – запалиться свічка.
Тихо з тобою попрощається нічка.
Хтось знов знайде твоє серце
І в грудях від свічки запалить вогонь.
Хто він?
Відкриє повіки і знов у віконці
Він змусить тебе побачити сонце!
Хтось втішить всіх ангелів і монстрів всіх знищить!
Тебе він одну нізащо не залишить!
Хто він?
Той, хто любить тебе.
Той, хто завжди з тобою.
Той, завдяки кому ти існуєш.
Той, хто намагається привернути твою увагу.
…Вже давно намагається…
Той, кого не зважаючи, на всі свої старання
Полюбити до нестями ти не можеш,
Ти не вмієш,
Ти не хочеш!!!
І як, ти, себе назвеш після цього?
Elia_Zavetna
Elia_Zavetna
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 04 сер 2013 о 05:42
мітки: вірш, поезія
Allochka Критика
Вірш написаний у дусі філософських шукань, дилем.
Такі постійні "пошуки" неодмінно увінчаються успіхом.
Форма твору сприймається важкувато, але зміст цілком зрозумілий.
10 жов 2016 о 20:48
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024