Звертаюсь до тебе в думках...

image
Звикаю?
А, може, вже звикла?
Зникаю…
Напевно, вже зникла…
З тобою…
Немовби, під кайфом.
Без тебе…
Все повниться драйвом!
Навіщо?
За тебе тримаюсь…
Іду…
Вкотре знов повертаюсь.
Погано…
З тобою й без тебе.
Мовчу…
Не перебивай, не треба!
Образа…
Знаю, не навмисно.
У відповідь…
Те ж саме приблизно.
Боляче?..
Повір, розумію.
Помста…
Раніше знала – не вмію.
Навчилась…
Ти вчитель хороший.
Втікаю…
Стаєш ти ворожий.
Тримаєш…
Так легко й не міцно.
Притягуєш…
На жаль, не на вічно.
Женш…
Щось для тебе я значу.
Піти…
Якщо знов не побачу?
Боюсь…
Не хочу забути.
Чому ти?
Не вдається збагнути.
Серце…
В нього я не впускаю.
У душу…
Яким чином, не знаю,
Забратись…
Хотів – не зумів.
Зрозуміти…
Чомусь не хотів…
Звикаєш?
А, може, вже звик?
Зникаєш…
Напевно вже зник.
Зі мною…
Немовби, під кайфом.
Без мене…
Все повниться драйвом!
Так легше…
Цього жадав ти?!
Лиш спогади…
З нами назавжди…
Elia_Zavetna
Elia_Zavetna
land icon
17
view icon
Поезія | Версія для читання 04 сер 2013 о 12:45
мітки: вірш, поезія
Дуже проникливо написано!!!
04 сер 2013 о 21:04
Дуже дякую!
05 сер 2013 о 19:08
Анонім Критика
Ритмічно і послідовно Ви відтворили нерозділене кохання - кохання, яке не зникає і яке неможливо забути. Іноді з ним не можна змиритися. Дещо незвична форма вірша. Тільки краще набирати текст без CapsLk, тоді він легше сприймається. І виправте "на / жаль".
13 січ 2016 о 19:00
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2021