Звертаюсь до тебе в думках...
А, може, вже звикла?
Зникаю…
Напевно, вже зникла…
З тобою…
Немовби, під кайфом.
Без тебе…
Все повниться драйвом!
Навіщо?
За тебе тримаюсь…
Іду…
Вкотре знов повертаюсь.
Погано…
З тобою й без тебе.
Мовчу…
Не перебивай, не треба!
Образа…
Знаю, не навмисно.
У відповідь…
Те ж саме приблизно.
Боляче?..
Повір, розумію.
Помста…
Раніше знала – не вмію.
Навчилась…
Ти вчитель хороший.
Втікаю…
Стаєш ти ворожий.
Тримаєш…
Так легко й не міцно.
Притягуєш…
На жаль, не на вічно.
Женш…
Щось для тебе я значу.
Піти…
Якщо знов не побачу?
Боюсь…
Не хочу забути.
Чому ти?
Не вдається збагнути.
Серце…
В нього я не впускаю.
У душу…
Яким чином, не знаю,
Забратись…
Хотів – не зумів.
Зрозуміти…
Чомусь не хотів…
Звикаєш?
А, може, вже звик?
Зникаєш…
Напевно вже зник.
Зі мною…
Немовби, під кайфом.
Без мене…
Все повниться драйвом!
Так легше…
Цього жадав ти?!
Лиш спогади…
З нами назавжди…
Elia_Zavetna
5
0
18
Поезія | Версія для читання 04 сер 2013 о 20:45
Подібні роботи
