Скажи Петре, чи мріяв ти, про Церкву?
Коли ще рибу лапав у човні,
Чи мріяв ти, колись, напевне,
Про скарби світу в Митрі золотій?

Скажи Петре, чи знав про свою долю?
Чи вірив ти, у ті слова тоді
Коли Назаретянин розмовляв з тобою,
А ти, мив руки у морській воді.

Чи знав ти, Петре, тричі відречешся,
Своїх ідей, всього свого єства,
Що вип'єш болі чашу для причастя,
Що доля вузлами пов'яжеться твоя?

Стоїть у Римі церква аж у хмарах,
На грудях у Апостола Петра,
Скажи Петре, а доля розказала,
Яка у тебе ноша ця важка?
©Ігор Кордис.
09.08.2013.
land icon
17
view icon
Поезія | Версія для читання 09 сер 2013 о 20:24
мітки: вірш, поезія
Показати всі коментарі (7)
Gorianka, Дуже дякую вам!))
30 січ 2014 о 20:55
Анонім Критика
Своєрідна інтерпретація біблійного сюжету. Такому глибокому за змістом твору варто б дати назву. Також не завадило б відокремити звертання і поставити ім'я у кличну форму, поставити апостроф у словах вип'єш, пов'яжеться.
03 січ 2016 о 15:18
Анонім, Дякую за зауваження!)
05 січ 2016 о 16:44
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2021