Сидимо в напіврозкладених підвалах... (* * *)
смердимо напірозвареними трупами
спонукаємось до напівжиття
і кайфуємо
з небуття
ми вважаємо себе багатіями
ми людьми
виставляємось вперед грудьми
спльовуємо сємочки на тротуари
і втискаємось педалями в уми
ми втрачаємо розуміння реальності
телевізор не просто вже бог
це є альфа омега не чули ми
ми лиш знаємо
ета ну вот
тіпа
всьо харашо
жизнь прєкрасная
але що залишається
вщерть
розбивається людство нещаснеє
об свої власні огріхи вже
а що лишиться
що ми нащадкам
окрім майбахів передамо
ми блюємо
стругаємо
пилимо
але ніц ми не робимо
у майбутнє
і власно говорю це істинно
ми малюємо
фарби не видно
а малюють лише одиниці
а ще більше людей
не почують
ми читаємо
й не розуміємо
ми пишемо не маючи ритму
але пофіг
якщо ми відомі
можна написати
і матом
х*ню
і не читатимуть
та любитимуть
істино ваш
нелюбимий
ніхто
18 квітня 2013 року
Подібні роботи