COME ON
холодний пісок твоєї осені так повільно і довго
впивався твоїм п’янким ароматом
запахом ще недостиглих лимонів
тим часом як твої однолітки вибілювали пергідролем
мертві пасма своєї закоцюрблої вульгарності
і нехай твоє обличчя не бездоганне
я знаю тільки твою непідкупну посмішку
я бачу як твій сум світиться в чорно-білому спектрі
і тоді моя свідомість пробуджує
моє тіло з такого нетривкого сну
і я підіймаю врешті-решт змерзлого павука
який намагався прошептати тобі якусь з своїх таємниць
якусь таємницю вічности
чи безсмертя
давай дівчинко старайся залишитися собою
такою нестримною і самотньою
я поділюся своєю кригою з тобою
вийму колючку з твого змученого серця
що б’ється об таку саму кригу
ти будеш довго сперечатися а вітер розвіє
тим часом холодні квіти твоїх думок
Come on дівчинко згадай як ти
купувала тютюн в тютюновій лавці
і ті погляди презирливого захоплення
що кидали на тебе мертві ворони
далекий 2005 рік
Ksandra
2
0
18
Поезія | Версія для читання 20 сер 2013 о 23:52
Подібні роботи
