Драма

Шум затих, а сцена світлом сяє,
В залі темно. Сходинки круті.
І ніхто ніколи не вгадає,
Що йому судилося в житті.

Підступа все ближче темінь зали.
Важко грати (Господи, спаси!).
Як багато ми віків благали:
Отче, чашу мимо пронеси!

Є ж у тебе кращі п’єси, Боже,
Де любов і зоряні світи!..
... Треба грати. Скиглити негоже.
Вік прожить – не поле перейти.

Згоден я з твоїм жорстоким планом
(Чи почуєш моє каяття?):
Сценою іду – життєвим ланом –
Дограю своє людське життя.

(По мотивам Б. Пастернака).
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 21 сер 2013 о 21:43
Allochka Критика
Свіжий творчий погляд на життєву драму. Добре, що автор висловлює слушну думку про те, що потрібно жити не нарікаючи, а граючи відведену кожному із нас роль, якою б вона не була.
23 бер 2016 о 8:10
Саме так!
Щиро Вам дякую!
23 бер 2016 о 11:41
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2022