Три домівки

Безсумнівно - це воно! це дозріле вкарбоване у гербі гроно
Де річка гігантською повзе змією, спокійним вужем між берегів.
Між правим і лівим, між одною, другою, третьою домівкою я брів
Яку обрати наймилішу для спогаду - близька, рідна стороно!?

Безсумнівно, цей краєвид не проміняти - хоч і в бетонних стінах.
Оглядовий майданчик, звісно, не на вершині світу, проте за ним:
Розгорнулась долина, тішить зрання світанок із-за передгір'я, а потім -
Медитую. рожевий захід, їде сонце спати за лісом, на білих санях.

Безсумнівно, цю вулицю не проміняти - вона старовинна!
Та й будинок вже з помітною сивиною, в підніжжі мурів вару.
Як будь-який онук, слухав тут про родинну пам'ять змалку,
Де в саду абрикос та тюльпанів весняна краса вітринна.

Безсумнівно, допитлива атмосфера історика супутня,
У книжковій полиці, горіховому столі, зрештою, на папері.
Потрачені зусилля полишив у своєму домашньому архіві,
І колись відродиться таки історія звідси майбутня.