Сегодня с утра, стало как-то не так,
Как-то холодно стало и зыбко.
Дождь в окне, сыпал в комнату мрак,
Затемнил все мои улыбки.
И не греют ни кофта, ни плед,
Даже кружка горячего чаю.
Я когда-то давала обет:
"Не грустить" - я себе обещала.
Только жизнь преподносит причины,
Чтобы грусть оживала внутри.
На моих разноцветных картинах,
Рисовала свои пустыри.

Т.В
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 01 вер 2013 о 01:16
мітки: вірш, поезія
Allochka Критика
Сумний настрій, мабуть, викликаний самотністю ліричної героїні. Він зображений на фоні дощу й прохолоди, що гармонійно посилює сумне звучання поезії. Прочитання вірша актуалізує думку: легко пообіцяти собі не сумувати, але важко цю обіцянку виконати.
15 лип 2016 о 19:16
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024