Август предатель собрался уж в путь,
Стал на перроне вокзала.
«Ехать не хочется, ну просто жуть,
Но осень часы показала».

Стали рябины из грушами в ряд,
Дружно его провожали.
Смехом весёлых, дворовых ребят
В поезд холодный сажали.

Август стрепнулся, поправил фартук,
В корзину поставил соленья.
Уже пожелтевший свой летний сюртук
Скинул в корзину с вареньем.

Он обернулся, рукой помахал,
Спокойно пошел к вагону.
Поезд предательски вдруг заскрипел,
И тронулся вдаль из перрона.

Осень з дождями наверно спешит,
По-пути собирает вещички,
Где-то в дали уже мельтешит,
Красит всё в желтое По-привычке.

Т.В
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 01 вер 2013 о 01:17
мітки: вірш, поезія
гарний вірш, якраз в тему) невже настав останній день літа
01 вер 2013 о 03:54
Allochka Критика
Гарно розкрито тему літа, що відходить у небуття. Показано щедрість останнього літнього місяця. Відчувається легкий, ледь помітний подих і аромат осені.
19 лют 2016 о 04:34
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024