image
Я теперь превратилась
в соленое море.
Я в нем утопила
свою печаль.
За то что любила
так верно не получила
й малейшей награды.
Теперь утопаю в ропе,
тело все ломит и зводит
от боли, я задыхаюсь
в холодном поту.
Сколько вопросов
вытает, а я так и
не нахожу оветов.
Как по мне мученья
будуть длится
вечность.Я утону
в воде, быть может
меня и вынесет на сушу,
но уже я не стану любить
по прежнему.Я буду всю
жизнь покалеченая
и в диагнозе напишут
врачи- избыток чувств.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 01 вер 2013 о 08:31
мітки: вірш, поезія
Анонім Критика
Невдачі у коханні, смуток, розчарування, "надлишок почуттів" (до речі, оригінальний вислів) - центр Вашого твору. Скалічена душа ліричної героїні викликає співпереживання читача. Тільки варто поправити: "оТветов", "по-прежнему"
06 січ 2016 о 17:15
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024