Вії зі смаком*
зі смаком ванілі,
мов попарно
метеликів змах.
Я тримаю
Тебе у руках
біля мрій,
що засніжено білі.
Поцілую
крізь дзвін заборон,
і як завше
любитиму більше...
Твій зіничний
натомлений сон
стерегтиму,
скраєчку підсівши.
Lina_Bila
12
0
18
Поезія | Версія для читання 20 гру 2012 о 00:12
Гарно акцентовано увагу на очах ліричного героя. Оригінально показано почуття. Подібні роботи
